Перша літописна згадка про Черніїв належить до 1404 року. В курганному похованні поблизу Чернієва знайдено скарб римських, візантійських і арабських монет І—II ст. ст. нашої ери.

У лютому 1897 року черніївці рішуче виступили проти махінацій під час виборів до австрійського рейхсрату. Хоч селяни одностайно голосували за свій список, але обраними виявились поміщики й багатії. Після протесту виборців урядовий комісар змушений був залишити село. Наступного дня прибули жандарми, заарештували й закували в кайдани 9 селян. На виручку односельчан зібралася вся громада. Жандарми вдалися до зброї, вбили селянина П. Стасюка і 5 чоловік поранили.

1900 року в селі відбулося віче, в якому брали участь понад 1000 чоловік. Головою віча було обрано організатора радикального руху М. Павлика.

В 1910 році було відкрито школу, яка тепер носить ім'я Шевченка.

В 20—30-х роках XX ст. боротьбою за соціальне й національне визволення керував осередок КПЗУ, до складу якого входили Ф. В. Шамрай, Д. М. Штундер, М. П. Гриньків, Г. М. Хомицька та інші.

В 1923 році селяни бойкотували набір до польського війська.

* Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. – Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. – К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 242